#міжнародка У світі з’являються дві нові арки конфронтації. На Тихоокеанському напрямку Росія, КНДР і Китай дедалі активніше координуються. Спільні патрулювання, передача зброї, демонстрація сили в Японському та Жовтому морях — це ще не формальний союз, але вже системна взаємодія. Пхеньян постачає снаряди і людей Москві, а та у відповідь зміцнює північнокорейські позиції на міжнародній арені, дає бойовий досвід. Китай — поки спостерігач, але він мовчазно толерує дестабілізацію, яка відволікає США від Тайваню. Це нагадує ситуацію перед Першою світовою: регіональні гравці тиснуть на глобальні альянси, сподіваючись змінити правила гри. На Близькому Сході США й Ізраїль — у прямій конфронтації з Іраном та його мережею проксі: Хезболла, хусити, шиїтські угруповання в Сирії та Іраку, Ємен.Масштаб ударів зростає, але йдеться не лише про військові цілі — під загрозою глобальна логістика, передусім у Червоному морі. Ці дві арки — Тихоокеанська та Близькосхідна — взаємопов’язані. Вони перевантажують ресурси США, підривають довіру до західної моделі безпеки і посилюють вплив авторитарних гравців. Це вже не просто «післяпорядок» після Холодної війни. Це початок нової стратегічної епохи — з регіональними союзами, які кидають виклик колективному Заходу.