я ненавиджу той час, коли мій чоловік вдома. ненавиджу тому, що це 10 днів на півроку. ненавиджу тому, що я знаю що в інші 345 днів на рік він може загинути.я ненавиджу той час, коли він порається по господарству, тому що я звикаю, що хтось мені допоможе. у мене є купа друзів і вони дуже тримають і роблять багато. але я звикаю, що він поряд. а поряд він - 10 днів на півроку.я ненавиджу коли він поряд, бо ми витрачаємо гроші - його гроші - на приколи. а я так не можу. бо я не можу тратити на приколи, бо привчила себе що не можна так. що приколи - не бургер за 200 грн, а реб за огого.я ненавиджу цей час, бо вони з нашою донькою постійно сруться. тому що донька - не я. і вона не розуміє, чому тато відсутній у нас. а у інших тато є. і вона - лють. і вона має право на лють.я ненавиджу це, тому що Сашко змушує мене рости, а я не можу, бо немає дмб і я не бачу, куди рости без родини, яка 4 роки як умовно неповна.я ненавиджу це, тому що він у мене тимчасово. напрокат. пробнік. распів. прікол. понюхай, помацай, віддай у частину. і не ний, бо ти суто тупа ниюча баба, а не жінка, яка віддала свій всесвіт на сумнівний прокат без власної згоди.я ненавиджу це тому, що треба віддати. тепер це не мій чоловік, не тато Со, це бойова одиниця. не моя, не зі мною.я ненавиджу це тому, що я 4 роки і мама і тато. перекуп і агроном, педіатр і педагог. психолог і прибиральниця, археолог і садівниця. і коли він приїздить - я все одно не впоралась, проїбала і не змогла. бо ніхто б не зміг. але!я ненавиджу це тому, що він взагалі має приїздити на 10 днів на рік, а хтось має право жити своє життя. я ненавиджу це тому, що я в хуя взагалі не знаю, що казати Со на фразу - а Кіру тато забирає зі школи, а мій тато кушав топлену бурулю з маккохве, мам, чому так?я ненавиджу це тому, що крім нас, дружин і родин, крім сестер і братів, крім колег і колегинь - всім глибоко на нас і наші проблеми НАСРАТИ. але все одно ми живем.ненавидим піздєц як.але наш двіжок - любов.покашо