у мене двояке ставлення до байопіків, а особливо до того, що створює Раян Мерфі регулярно. неодноразово люди, дотичні до реальних постатей на яких засновані його серіали, висловлювались проти великої уваги і медійності, які їм дарував цей режисер. особливо (!), коли це стосується історій про маніяків і їх жертв. історії ж про відомих жінок часто досліджують експлуатацію їх образу. і стає особливо іронічно дивитись такі серіали, адже це саме те, що робить і творець серіалу. знову заробляння грошей на образі і на трагедії. з цієї причини я ніколи не подивлюсь Pam & Tommy про памелу андерсон, хоча дуже люблю її. історія, що мала засуджувати те, як домашнє відео Пем стало чимось, що визначало її більшу частину її життя, натомість створила другу хвилю інтересу до цієї плівки. памела розказувала, що була проти цього серіалу взагалі, і що знову ж таки - нічого на цьому не заробила. what an irony, це саме те що сталось з її home video. але нещодавно вийшли перші серії love story раяна мерфі…і тут мої принципи виявились не такими сильними…I’m only human