🔥 Отримала неочікуване #поповнення (зрозуміла, що видавництва підглядають у мій список Книжкомрій і втілюють їх 😅). 🌌 "Наш Формат" порадував книжкою Тоні Джадта "Переосмислення забутого ХХ століття". Це збірка статей, надрукованих в різних виданнях протягом 1994-2006 рік, в яких автор намагається нагадати про роль інтелектуалів (від Камю до Колаковського) та про те, наскільки все таки виявилося складно винести уроки з століття, що минуло. 🐱 Рідко коли таке буває, що я беру в руки книгу і зразу її читаю (але зі збірками часто), і одну статтю я вже 😅. "Прості істини Прімо Леві". Дуже цікаво, виявляється, його роман "Чи це людина?" про те, як він вижив в Аушвіцу, мав перший наклад 2500 шт, більшість якого так і пролежала на складі, де його через 20 років змило повінню. І тільки через 11 років її перевидали і, фактично, пустили у світ. Хоча й в той час говорити про табори смерті раптом стало непрілічно, бо панувала думка "ну все ж вже закінчилося, скільки можна ще з себе жертв показувати?" (нічого не нагадує, нє?). 🕕 Покладу собі її десь недалеко, буду надгризать по статті раз на тиждень чи якось так. 🐈‍⬛ Єдине, що дивує в книзі, це — метод приміткування. Вони всі винесені в кінець книги, і трішки дратує ото туди-сюди гортати, бо серед чисто академічного і особисто мені непотрібного "вперше надруковано там-то і тоді-то", зустрічаються дійсно важливі для розуміння факти чи пояснення. Не розумію такого оформлення 😑Загальний рахунок лютого: 28