13 ЛИСТОПАДА 1918 Р. – ПРОГОЛОШЕННЯ ЗУНРУ жовтні 1918 р., коли Перша світова війна добігала кінця і Австро-Угорська імперія починала розвалюватись, «підавстрійські» народи готувались до створення власних держав. Серед цих народів були й українці. Українська Національна Рада – представницький орган українців – оголосила, що майбутня Українська держава утвориться на всій території Австро-Угорщини, де мешкають українці: Галичина (східна частина австрійської провінції Галіція, починаючи від річки Сян), Буковина та Закарпаття. Однак на українські землі претендували й інші народи.Буковину планували забрати румуни, Закарпаття – угорці, а поляки вважали територію всієї Галичини – Польщею. Тож коли виникла загроза загарбання поляками всієї Галичини, українці в ніч на 1 листопада силами січових стрільців захопили Львів та інші галицькі міста і взяли владу в Західній Україні у свої руки. Це дало можливість проголосити 13 листопада утворення незалежної держави – Західноукраїнської Народної Республіки. Було сформовано уряд та складено перші закони нової держави, серед яких - Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії. Територія ЗУНР - 70 тис. км², населення — 6 млн осіб. Державними символами були синьо-жовтий прапор та герб – золотий лев на синьому фоні – давній королівський символ Галицького королівства. Згодом, 22 січня 1919 р., ЗУНР об’єдналась з УНР у єдину соборну Українську державу.Утримати владу в Галичині українцям не судилось. Поляки підняли повстання у Львові. Після місяця боїв їм вдалося відібрати в українців Львів. Скориставшись цією ситуацією, румуни окупували Буковину. Наступного року, продовжуючи війну проти України, поляки спромоглися відтіснити українські війська за Збруч, окупувавши всю Галичину. Польська окупація тривала 20 років, доки в 1939 Польщу не поділили між собою Сталін та Гітлер.