Після важкої ночі: турбота про себе й уважність до клієнта

Ніч під обстрілами. Повідомлення близьким: «Як ви?». Кілька годин сну. А зранку - заплановані консультації.

Психологи теж живуть у реальності війни. Професійні знання допомагають розуміти власні реакції, але не захищають від страху чи виснаження.

Як я сьогодні почуваюся - і яке навантаження мені під силу?
Перед зустрічами корисно запитати себе:
▪️ Чи можу я зосереджуватися й уважно слухати?
▪️ Чи розрізняю переживання клієнта та власні?
▪️ Чи потрібні мені довші перерви або зміни в розкладі?

Для роботи не обов’язково бути повністю спокійними. Важливо мати достатньо сил і уваги для контакту та професійних рішень.

Коли досвід клієнта відгукується власним

Спільні обставини можуть допомагати порозумінню. Але кожен проживає їх по-своєму.
Варто помічати, коли хочеться швидше заспокоїти людину, змінити тему або розповісти свою історію. Чи відповідає це потребам клієнта?

Якщо ділимося власним досвідом, важливо розуміти мету й залишати простір для переживань клієнта. Нашим почуттям теж потрібне місце - у спілкуванні з близькими, особистій терапії, супервізії.

«Людям потрібна допомога, а сил сьогодні мало»

Ця думка може викликати провину. Водночас турбота про клієнта передбачає уважність і до власного стану.

Іноді потрібно зменшити навантаження або узгодити перенесення зустрічі: повідомити клієнта, домовитися про наступний контакт, за потреби - обговорити додаткову підтримку.

🤍 Що допомагає вам оцінювати свої сили й помічати, коли варто переглянути навантаження або подбати про відпочинок?