Уявіть собі .
Тоді :
Кімната в будинку. На ліжку лежить чоловік , весь у шрамах , з абсолютно спокійним обличчям курячи сигару .
Поруч його пассія в тоненькому халатику .

Вона , проводячи пальцем по шраму на голові :

- Любий, звідки в тебе цей шрам?
Він , роблячи глибоку затяжку:
- це мені залишив сербський бойовик , під час югославських війн.

Вона , проводячи пальцем по великому шраму на грудях :

- Любий , а цей шрам в тебе звідки?

Він , наливаючи віскі в бокал :

- А цей я отримав ножем від ісламського терориста , поки забивав його відірваною головою його ж ватажка.

Вона , притискається до нього , і ніжно зітхає:

-Любий , яке ж в тебе важке було життя .

Зараз .

Двоє сидять у кав'ярні, де кожен заплатив за свій ванільний раф.

Вона :
- а звідки в тебе ця психологічна травма ?

Він:
- це після того як на мене мама кричала коли я був неслухняний.

Вона :
- а звідки в тебе ці панічні атаки ?

Він:

- а це після того, як по дорозі в офіс мене зустріли військові з ТЦК .
Довелось довго потім пропрацьовувати це з психологом.

Вона , зітхає:

- Яке ж в тебе важке життя.

Занавіс.