«Мудрий народ» або чому мир може стати страшнішим за війну..Особисто в мене немає жодних ілюзій щодо «мудрого народу».Я бачу інший сценарій — той, який лякає сильніше за будь-яку російську ракету. Україну, врятовану титанічними зусиллями тих, хто воював, хто ховав дітей у підвалах, хто віддавав останнє на ЗСУ, — цю Україну знищить не Путін. Її знищить «мудрий народ» на виборах. Спокійно, демократично, з посмішкою і селфі в кабінках.Суспільство розкололося не на «проєвропейців» і «проросійських». Розкол глибший і брудніший.Є частина, яка живе війною як реальністю: фронт, тил, волонтерство, втрати, ненависть до ворога, готовність платити ціну. Ці люди вже не повернуться до «як було». Вони змінилися назавжди. Для них Україна — це не територія і не «бренд», а щоденна кров і вибір.А є інша частина — значно чисельніша, — яка весь цей час жила паралельним життям. Її пріоритети не змінилися ні на йоту: жерти, срати, ржати. Максимально комфортно, максимально дешево, максимально швидко. Вони не зрадники. Вони просто інші. Війна для них — це поганий серіал, який заважає дивитися тік-токи і планувати відпустку в Туреччині.І ось ці дві частини мають голосувати на одних і тих самих виборах.«Мудрий народ» зробить свій вибір виходячи з того, що йому ближче. А ближче — завжди шлунок і спокій.Він проголосує за того, хто пообіцяє «мир будь-якою ціною».Він проголосує за того, хто скаже «давайте вже домовлятися».Він проголосує за того, хто зніме санкції з олігархів, поверне «бізнес як раніше» і дозволить знову ржати без тривог.І зробить це не зі зла. Зі щирого бажання жерти, срати і ржати далі.Мало хто розуміє головне: ці дві частини суспільства вже не можуть жити на одній території.Не тому, що хтось когось «не поважає». А тому, що в них різна антропологія. Різне розуміння сенсу життя. Один готовий померти за свободу. Другий готовий продати свободу за те, щоб не померти від голоду чи незручностей. Це не політична різниця. Це цивілізаційна прірва.Після війни ми не отримаємо «об’єднану націю». Ми отримаємо дві нації, які силоміць запхані в одні кордони. І «мудра» більшість завжди переможе на виборах. Бо її більше. Бо вона не виснажена. Бо вона хоче жити «як раніше» — а «як раніше» означає без війни, без мобілізації, без постійного нагадування про те, що свобода коштує дорого.Тому найстрашніший сценарій для України — не поразка на фронті. Найстрашніший — перемога і наступні вибори.Коли ті, хто воював, повернуться додому і побачать, як «мудрий народ» спокійно голосує за капітуляцію в обгортці «миру». Коли герої стануть незручним нагадуванням про те, що хтось колись платив ціну, якої більшість платити не хоче. Коли почнеться «національне примирення» і «давайте не будемо згадувати минуле».Ось тоді Україна і помре. Не від російських бомб. Від українського вибору.І найгірше — це буде абсолютно легітимно. Демократично. За всіма правилами. З високою явкою і святковим настроєм.Бо «мудрий народ» завжди правий.Він просто обирає те, що йому зручно.А Україна, на жаль, ніколи не була зручною країною.© Олександр Чех