#Цей_день_в_історії@chyznaetevyСьогодні, 18 травня — вшановуються 82-гі роковини депортації кримськотатарського народу з Батьківщини.Вранці 18 травня 1944 року — за наказом Сталіна розпочалася операція з депортації народів Криму до Узбекистану та прилеглих районів Казахстану і Таджикистану. Невеликі групи були відправлені у Марійську АССР, на Урал, в Костромську область.Усього з Криму було виселено 228 543 людини, 191 014 з них — кримські татари (понад 47 000 родин) (не враховуючи солдатів армії, яких було відправлено на спецпоселення після демобілізації 1945 року). У телеграмі 20.05.1944 НКВД на ім'я Сталіна вказувалося, що виселенню піддалося 183 155 людей.За офіційними даними, у дорозі загинула 191 людина.Значне число переселенців, виснажених після трьох років життя в окупації, загинуло у місцях заслання від голоду та хвороб у 1944–1945 роках. Оцінки числа загиблих у цей період дуже різняться: від 15-25% за оцінками різних радянських офіційних органів до 46% за оцінками активістів кримськотатарського руху, які збирали відомості про загиблих у 1960-ті роки.За даними ОСП УзССР тільки «за 6 місяців 1944 року, тобто з моменту прибуття в УзССР і до кінця року померло 16 052 людини (10,6%)».Протягом 12 років до 1956 року кримські татари мали статус спецпереселенців, що означав різні обмеження у правах, зокрема заборону на самовільний (без письмового дозволу спецкомендатури) перетин кордону спецпоселення і кримінальне покарання за його порушення. Відомі чисельні випадки, коли людей засуджували до багаторічних (до 25 років) термінів таборів за те, що відвідували родичів у сусідніх селищах, територія яких належала до іншого спецпоселення.На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права формально до 1974 року, фактично ж — до 1989-го. Масове повернення кримськотатарського народу до Криму почалося лише наприкінці «перебудови» 1989 року.