​​«З нами Бог» веде героїчно боротьбу за краще Завтра цілої Европи, а тим самим і України. А сьогодні, що ми робимо? Як віддячуємося Великому Фюреров, за те, що він повідкривав нам зачинені большевиками наші церкви, за те, що не карає нас Казахстаном та Сибіром тільки за те, що називаємо себе українцями-націоналістами? Ми вступаємо в ряди ворогів ладу і порядку, утруднюючи лицарському німецькому війську прискорення побіди пад червоним демоном. Промовляє до вас український архипастир, вірний син Неньки-України. Звертається до Вас відданий українській справі єпископ недомучена жертва кривавого НКВД, з закликом: не давайте втягати себе в сіті червоних агентів, що акти саботажу хотять використати тільки на те, щоб наново поневолити Україну. Не вірте большевицькій пропаганді, що вже починає обдурювати легковірних «релігійною свободою» в большевії. Пригадайте собі, яка доля зустрінула тих українців, що їх застали червоні терористи в Харкові після тактичного відступу німецьких військ. Чому ми не хочемо допомогти, німецькій армії, знищити раз на все ворога Церкви Христової ,і цивілізації? Чому большевицьким агентам так легко збаламутити нас? Подумайте, скільки народів, як наприклад: Бельгійці, Голянці, Французи, Норвежці, народи Балканського півострова і ін. працюють рука-об-руку з німецьким народом у свідомості, що після знищення нашого спільного ворога вони будуть мати право зайняти належне місце на карті Европи. А ми як поступаємо? Пам’ятаймо, що хто із нас сьогодні проти німців, той про ти своєї батьківщини. УКРАЇНЦІ! Співпрацюймо чесно з німецьким народом, щоб Господь прискорив хвилину побіди Великонімеччини і над ворогами, що дасть і нашій батьківщині можливість віддихнути після воєнних хуртовин!— Єпископ УАПЦ Волинський і Ковельський Мануїл. 13 вересня 1943 р.