«Пароль-театр» стався для мене, як театр «всупереч»! Тобто, спочатку півгодини не маєш де запаркуватись в якихось дворах, потім йдеш і розумієш, що це звичайний будинок, звичайне «парадне», ніякої вивисці, нічого… тільки чудовий хлопець-актор, якій з посмішкою зустрічає і питає, чи я до театру, дає можливість зрозуміти що все ок, і… несподівано, задає гарного настрою. А потім - спуск у підвал. Я таких підвалів бачив багато, вони з мистецтвом не асоціювались) але тут все відбулось по іншому. Простір тебе одразу викидав з театрального пафосу і все здавалось якімось домашнім, як з дитинства. Актори/акторки вже діяли, коли ти заходив до зали. Ну, ок, зараз щось покажуть. Але я розумів, що режисерка Маргарита Стельмах-Юр, після вибухової «На полі крові» в театрі «Маланка», будь що не покаже! Так і відбулось! В маленькому просторі, юні актори/акторки зробили театр «всупереч»! «Брехня» виявилась дуже сильною виставою! Арсен Бойчук підтвердив свою нагороду на останньому «Чорному лотосі» в категорії «актор, головна роль», Дмитро Вінніцький не заплямував репутацію з «Зелених коридорів» в «Театрі Драматургів», а Альона Ковтун в деяких сценах перетягувала на свою міміку всю увагу, але це не працювало в мінус. То ж вітаю юних митців з чудовим починанням. В театрі вже є декілька вистав, в новому сезоні вони планують відкрити свої двері знов) Welcome)