​​🗿Звідки в Ґорґанахстільки каміння?Відмітна особливість Ґорґан - масштабні камʼяні потоки, що ніби «стікають» з вершин.Ця їхня риса настільки виразна, що навіть обиватель може безпомилково впізнати Ґорґани на фоні всього розмаїття карпатських ландшафтів. Наприклад, ландшафтна різниця між Чорногорою та Свидовцем не така помітна, і треба непогано віддупляти геологію, аби її помічати.Назва «Ґорґани» також пов’язана з купою каміння. Офіційно вона походить від румунського слова «gorgan» (курган). Цікаво, що фонетично обидва слова доволі схожі. Навіть на території ворожого Ірану є місто з назвою Gorgan, що, очевидно, вказує на карпатське походження шумерів, але це не точно 😁Якщо серйозно, то для носіїв карпатських діалектів «ґорґани» є цілком інтуїтивним словом. Каміння, може «гуркотати», «ґорґотати» коли сиплеться. Звідси назви гір Ґорґан, Ґреґіт тощо.Питання «Чому Ґорґани камʼянисті?» майже філософське і належить до одного роду з питанням «Чому на полонинах не росте ліс?». Однозначної відповіді нема, принаймні я поки такої не знайшов, тому буду ділитись своїми припущеннями та гіпотезами.Ґорґани - це гори в горах, своєрідне вкраплення в гряді рельєфних складок земної кори. Крім візитівки у вигляді камʼяних розсипів, для цього району характерні круті схили, відсутність води та еталонна дичина. Через то Ґорґани слабо обжиті по верхах, навідміну від інших регіонів Карпат.Очевидно, що першопричиною всіх цих особливостей є геологія.Але чому, скажімо, на Буковині чи в Бескидах нема стільки каміння, чому воно локалізоване тільки в певному районі Карпат?Загальновідомо, що Карпати колись були дном океану Тетіс, і «вилізли» на верх разом з Альпами, внаслідок «наїзду» Африки на Євразію. Отже, причину геологічних особливостей Ґорґан слід шукати на дні цього доісторичного океану.Кам’яні ріки Ґорґан - це пісковики, що розкололися на дрібніші внаслідок мільйонів років ерозії. Проте, в інших районах Карпат гірські породи розпалися на дрібнішу фракцію та утворили грунти, на яких росте ліс та альпійські луки. Але Ґорґани утворені з особливо міцних та масивних пісковиків, які не так легко піддаються ерозії.Звідки на дні океану такі щільні породи? Питання риторичне, однак, логічним поясненням такої геології може бути гирло якоїсь масштабної доісторичної річки, що впадала в океан в цьому місці.Подібні процеси відбуваються зараз в місцях де в Атлантичний океан впадає Амазонка, або Конго. Моїх геологічних компетенцій вистачило тільки на цю версію, та якщо у когось з вас є більш релевантні пояснення, то прошу дуже поділитися ними в коментарях, бо питання справді дуже цікаве.P.S.Зараз готую анонс походів на осінь, в тому числі по ґорґанських камʼяних ріках. Можна буде не тільки теоретично, а й практично дослідити дно доісторичного океану на висоті більше 1500 метрів над рівнем сучасного океану.