Легко відрізнити людину, яка не розвиваєтьсяЯк казав Луї Сі Кей: “Якщо ви не можете розібратись у свіжій буденній технології — вам пора помирати. Звільнити місце для нових поколінь.”Це життя. І якщо не розвиватись, то можна не помітити, як ви опиняєтесь на околиці цього ж життя. Пощастить, якщо свого, а не чужого. Необхідно постійно рухатись, навчатися та вивчати нове. Всі про це говорять, але мало хто дійсно розуміє та втілює в реальність. Так як же відрізнити людину, яка розвивається від тої, яка давно це припинила робити? Дуже просто. Ті, хто не розвиваються — обирають шлях компліментарного ставлення до минулого, тим самим підстилаючи собі ковдру на випадок аргументованої суперечки. Раніше більше подобалось? Ага, брехло. Ти просто не знаєш, як зараз. Губишся в потоці новин, не знаєш, чим відрізняється 💭ChatGPT 3.5 від 4, плюєшся в сторону криптовалют, штучного інтелекту, живеш у світі двох гендерів. Точно когось впізнали. Можливо навіть себе. Немає значення, скільки вам років, ким ви працюєте, або чим займаєтесь. Треба постійно тримати руку на пульсі інновацій, читати 🧑‍💻TechCrunch, 🧑‍💻The Verge, цікавитись, чим займається молодь, що таке попперс, як правильно заходити в Каштан. Інакше потяг рушить, а ви залишитесь стояти на місці, бубнячи собі під носа фразу з радянського фільму, яка настільки душевна, що існує поза часом. Зараз так не знімають. Але це тільки вам так здається.Немає нічого поганого в речах та ідеях, створених раніше. Знати та використовувати надбання минулого — обов’язковість, без якої не існує і майбутнього. Такий от парадокс. Ми зараз знаходимось на шляху неймовірних та надшвидких відкриттів. Нам дуже пощастило. І це не аффірмація, а факт, бо плин розвитку нових технологій випереджає навіть наші власні прогнози. Краще зараз, а ще краще буде завтра. В минулому все просто дуже знайомо та зрозуміло.