​П’ятий рік повномасштабної війни. Кияни сваряться в метро за метр підлоги.Хтось вже каже, що люди погані, а я скажу, що міська влада знову переклала проблему укриття людей на самих людей — хто встиг, той ліг.Метро за п’ять років не перетворилося на комфортне укриття, безпечне, так, комфортне, ні. Ну давайте щиро. Якщо я помиляюся — пишіть.Наприклад вагони метро вночі стоять порожніми. На початку повномасштабного вторгнення в Харкові люди місяцями жили у вагонах — і це працювало. Київський метрополітен за три роки не розробив жодного протоколу використання рухомого складу як укриття під час масових нічних атак. Це не технічна проблема, це питання, яке вирішується плануванням і хоча б спробою відповісти на питання: «А що робимо, коли прилітає вночі, щоб людям було комфортно?» Це просто ідея, але нехай буде. І системи укриттів не з’явилося у Києві, навігації не з’явилося, стандарту укриттів і контролю за цим стандартом теж не з’явилося. Були у військовій адміністрації, бачили, як то все роблять. Бюджет Києва найбільший серед українських міст. Кошти знаходилися на розв’язки, декоративні мости, благоустрій, телеканал, який розповідає про те, яке місто живе і не здається.Але не було зроблено нормального, спланованого укриття в кожному кварталі. Не було. Оце сваряться люди за намети, бо намагаються убезпечити себе у просторі, який ніхто не потрудився організувати.