РЕЙ НЕЙЛЕР І ТУГА ЗА МОСКВОЮпередісторія: я хотіла просто написати, що мені не сподобалась "Скеля в морі" Рея Нейлера, і тут в самому кінці книги прочитала, що автор дякує дружині Анні Кузнєцовой і доньці Лідії 🤔 також в самій книзі згадувались екзотичні як для канадського/американського автора слова типу Астрахань, Єлабуга, Урал і Бакунін. одразу кажу, що в книзі немає прямих проросійських думок, але ці 2 факти все ж змусили піти погуглити. результати гугління викладаю нижче пунктами, лишаючи їх оцінку на ваш розсуд.до 2022🌟Рей Нейлер служив у Корпусі Миру і працював зокрема в росії. саме там, у москві, він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, Анною Кузнєцовою. ці події відбувались в районі 2008-го року.🌟в цей же час він пише для видання Passport Moscow, розповідаючи читачам про московські музеї та станції метрополітену. наприклад, про станцію Кієвская: "Відкриття станції «Київська» 14 березня 1954 року збіглося з 300-річчям російсько-українського «об'єднання», і ця ідея дружби між двома народами стала темою її мозаїк та фресок. Послідовність [мозаїк] починається із зображення об'єднання двох слов'янських держав і продовжується крізь історію, звісно, ​​з головним акцентом на революції та створенні СРСР, а також на перемозі у Другій світовій війні. Не пропустіть мозаїчний портрет усміхненого Леніна в кінці залу над текстом золотими літерами, який закликає до продовження дружби цих двох слов'янських народів". 🤗 🌟власне, з цього мабуть і почалась закоханість Нейлера у росію. хоча вони з дружиною багатенько поїздили по світу і зараз проживають в Америці, дух вєлікой і могучєй лишився з ними й дотепер.після 2022🌟Рей вільно володіє російською мовою вже 20 років, постійно поновлює ці знання і дуже прихильно ставиться до вєлікой культури, що видно з його інстаграму.🌟він також ностальгійно задивляється на артефакти совка, вважаючи, наприклад, радянську афішу "Зоряних війн" найкращою з усіх. щоб це з'ясувати, він пішов досліджувати "рашн ленгвідж колекшен" у Бібліотеці Конгресу (дописи за 2024 рік).🌟там само він знайшов радянську самвидавну версію "Колгоспу тварин" Орвелла. у дописі він зазначив, що "це дало мені надію тримати в руках приклад того, як наполегливо люди боротимуться за свободу слова — на які величезні ризики вони йдуть в ім'я свободи слова та в боротьбі з цензурою" (🤡) 🌟у жовтні 2025 він виклав два дописи-спогади з фото москви, у яких сумно зазначив, що "Ця Москва тепер для мене втрачена — місце, де я зустрів кохання свого життя та розпочав зовсім новий розділ існування. Ще одна річ, яку вкрав авторитаризм."  (тримайся, друже, це дуже важко). 🌟у своєму інстаграм він також викладає ВСІ переклади своїх книг — корейський, французький, навіть арабський. але чомусь постіснявся викласти російський 😅 хоча дві його книги видані російською у видавництві Fanzon, яке належить ексмо. (найсумніше, що фотки "гори в морє" (2024 рік видання) я взяла з ОЛХ, бо якась сука привезла це гавно в Україну)🌟у 2025 він також видав книгу "Where the Axe Is Buried", де події відбуваються у Федерації, якою править одержимий тиран. я не читала, але у відгуках читачі впізнають в цих образах росію та путіна. приємно канєшна, але, наскільки я бачу, там тиран пригноблює нещасний нарід, який не може нічо зробити (виправте мене, якщо я помиляюсь).🌟якщо вас цікавить наївне питання, чи є у нього в публічному просторі щось про російсько-українську війну, то звісно ні. зато є радянська іграшка вінні пуха, це ж краще 🥰❗️ ну і якщо все попереднє можна ще так-сяк прожувати та висерти, то тримайте вишеньку: в грудні 2024 року відбулося відкрите інтерв'ю Рея Нейлера з користувачами російської платформи "Фантлаба". своєю любімою російською він повідповідав на питання. наприклад, повідомив що знає сотні рос авторів, "наши полкі здєсь завалєни імі, поскольку ми двуязичная сємья", а наприкінці привітав рос читачів з новим роком і побажав "успєхов в работє, здоровья і нємножко больше міра ва всьом мірє" 🕊підсумок: Рей, звісно, може робити що хоче. але чи потрібні зараз його книги нам?