Енн Лістер сьогодні називають першою модерною лесбійкою, а її постать здобула широку популярність завдяки сучасному серіалу «Джентльмен Джек». Та мало хто знає, що її ім’я було забуте на понад століття і повернулося в історію лише завдяки наполегливості іншої жінки.У 1834 році Лістер та її кохана, землевласниця Енн Вокер, здійснили те, що самі вважали своїм одруженням: разом прийняли причастя в церкві Святої Трійці в Йорку. Обидві також внесли одна одну до своїх заповітів, щоб забезпечити партнерці довічне право проживання у своїх маєтках. Та після раптової смерті Енн Лістер від лихоманки в Грузії у 1840 році це не змогло їх захистити.Родичі обох жінок, зацікавлені в успадкуванні майна, оголосили Вокер «несповна розуму», силоміць вивезли її з маєтку Шибден-Голл і помістили до притулку в Йорку.Наприкінці XIX століття Джон Лістер, родич Енн, знайшов і розшифрував її щоденники. Проте сапфічний зміст записів настільки його шокував, що він сховав їх за стіновою панеллю в маєтку. А історик Артур Баррелл, який допомагав розшифровувати код, узагалі радив спалити цей «непристойний документ».Протягом XX століття ті дослідники, які мали доступ до щоденників, часто применшували їхнє значення. Так, у 1950-х роках М. Е. Кендалл називав записи про молодих жінок «поверхневими», а в 1960-х роках Філліс Рамсден вважав їх «нестерпно нудними» та позбавленими історичної цінності.Спадщина Лістер залишалася в забутті до кінця 1980-х років, доки дослідниця Гелена Вітбред не опублікувала повну транскрипцію щоденників. Саме вона відкрила шлях новому поколінню дослідниць, готових відкрито говорити про життя, кохання та досвід лесбійки, яку історія так довго намагалася приховати.5 липня відбудеться моя нова лекція «Як історія стирала сапфічних жінок» — приходьте 🌈