🌀 Операція «Чорний екран»: як Трамп намагався провчити ЗМІ, а у відповідь отримав мовчання навіть від фотоапаратів
Пам’ятаєте, як ми розбирали епічний фейл Білого дому з бойкотом телевізійного пулу? Тоді Дональд Трамп вирішив зіграти у «суворого царя» й точково викреслив з акредитації CNN, MS NOW та Politico, сподіваючись, що решта слухняно показуватиме його велич. А в результаті змусив навіть суперлояльний Fox News вимкнути камери, бо Трамп банально не зрозумів, як працює ротаційна система пулу.
Думаєте, на цьому історія закінчилася? Як би не так. Далі почалася друга серія цієї трагікомедії.

Заманити на «копченого демократа» не вдалося
Судячи з усього, у Білому домі щиро розраховували, що преса не витримає й зламається на «жирному інфоприводі». А саме — на зустрічі Трампа з опозиційним, соціалістичним мером Нью-Йорка Зохраном Мамдані.
Логіка Трампа була бездоганною у своїй наївності: «Ну це ж шоу! Це ж публічний бич проти опозиційного демократа! Преса на це злетиться, як мухи на медок, забуде про свої образи і прибіжить знімати!»
Але журналістська спільнота відповіла на це абсолютною, крижаною мовчанкою. Подія пройшла при майже порожньому газоні, а єдиною картинкою з місця події виявився кустарний стрим місцевого кабельного каналу NY1.

До бойкоту підключилися... спалахи
Більше того, Трамп залишив поза увагою ще один фундаментальний інститут — Асоціацію фотокореспондентів Білого дому.
Коли журналісти бачать, що виконавчу владу заносить на поворотах і вона намагається сама вирішувати, кому дозволено фотографувати Президента, у них вмикається інстинкт самозбереження. До телевізійного бойкоту офіційно приєдналися фотографи провідних світових агенцій та видань (включаючи The Washington Post). Вони просто запровадили ембарго на публікацію фотографій з усіх заходів Трампа за день.

У результаті виник дивовижний парадокс:
Президент США проводиться зустрічі, виступає, робить гучні заяви...
А в ранкових газетах і на головних сайтах світу — нічого. Нуль. Ні телевізійної картинки, ні професійних фотографій. Лише сухі тексти й темні екрани.

Таймінг, який коштує рейтингу
Найстрашніше для Трампа в цій історії — це час. Він опинився у медійній ізоляції не колись там посеред спокійного каденційного затишшя. Він заглушив власну інформаційну гармату якраз у момент найважливіших міжнародних зустрічей на Генасамблеї ООН і напередодні вирішальних проміжних виборів до Конгресу.
Для політика, чий рейтинг і так хитається через інфляцію та ціни на бензин, втратити прямий доступ до мільйонів виборців через телевізор — це стратегічна катастрофа. Всі його пафосні промови, заяви та «перемоги» зараз лунають у порожнечу, бо національні медіа просто переключили фокус. Хотів покарати ворожих репортерів перед виборами — а натомість власноруч позбавив республіканську кампанію головного головнокомандувача в прайм-тайм.

Урок для українського цеху
Дивлячись на цю вашингтонську драму, важко позбутися відчуття гіркої заздрості.
Українському журналістському середовищу, яке вже роками глибоко розколоте на «правильних/тепличних» і «незручних», є чому повчитися у своїх американських колег. У нас давно стало нормою, коли влада ділить пресу на своїх і чужих: одних таємно запрошують на закриті «офреки» до Президента, годують ексклюзивами та гладять по голові, а інших — таврують, не пускають на пресконференції або просто ігнорують.
І що робить наше середовище? Воно гризеться між собою. Лояльні радіють, що їх «наблизили до тіла», замість того щоб проявити професійну цехову солідарність.

Приклад Fox News — це головний підручник із демократії. Консервативний канал, який віддано підтримує Трампа, не вагаючись став пліч-о-пліч із ненависним для себе CNN. Чому? Бо вони зрозуміли: сьогодні влада викине за двері твого конкурента, а завтра, коли зміниться кон'юнктура, вона так само вишвирне й тебе.