Лиманський напрямок: Багато розписувати по вже відомих просуваннях не буду — ви й самі бачили офіційні заяви щодо успішного закріплення наших підрозділів на досягнутих рубежах. Те, що зараз уже публічно підтверджено, фактично є результатом попереднього етапу роботи. Водночас значно цікавішими є нові просування, які відбуваються зараз. Про них поки свідомо не говоритиму детально. Не тому, що хтось мені заборонив це робити, а тому, що вважаю правильнішим дочекатися завершення поточного етапу й подивитися, до якого результату він зрештою приведе. Є моменти, які набагато краще оцінювати вже після того, як буде зрозуміла вся картина, а не публікувати інформацію частинами.

Можу лише сказати загалом: просування вглиб є, і воно продовжується. Причому мова йде вже не просто про локальні зміни сірої зони — на окремих ділянках розвиваються дії, які потенційно можуть мати значно більший вплив на конфігурацію цього відтинку фронту. Саме тому зараз краще трохи зачекати з деталями. Тому по Лиманському напрямку я ще повернуся з більш предметним аналізом тоді, коли стане остаточно зрозуміло, що саме вдалося реалізувати та де буде сформований той самий «клин», про який я говорив раніше. Тоді вже можна буде оцінювати не окремі просування, а їхнє значення для всієї ділянки фронту.

Звичайно, хочеться, щоб у перспективі всі наші землі повернулися під український контроль. Особливо коли мова йде про Луганщину — місця, які для багатьох із нас є не просто точками на мапі. Особисто для мене вже, мабуть, немає принципової різниці, чи залишиться цілим мій будинок, у якому я народився. Війна змінила саме сприйняття таких речей. Але земля все одно залишається рідною. І, попри все, хочеться одного — щоб над нею знову був наш український стяг.

Бажаю побратимам успішного просування, а найголовніше — без втрат. Нехай ☠️ чорне сонце наділить вас силою, витримкою та енергією, а ваша мужність і надалі не знає меж. Бережіть себе, козаки.