Старший брат | Не можу вже терпіть, руки чухаються. Жартую насправді, це такі ситуаці...

Не можу вже терпіть, руки чухаються. Жартую насправді, це такі ситуації, де не хочеться бути правим. Але заради висновків, думаю, варто проговорити. Лютий 2025. Фрустрований невиконанням київського бюджету на 10 (?) млрд я сперечаюсь із друзями, шо Київ міг набагато краще працювати з прильотами минулого (2024) року.Січень 2026: "Київ зробив недостатньо" 5 січня. Пишу в домашній чат, шо до кінця тижня будуть морози до -19. Питаю, чи ми готові зливати воду якшо шо. Мені іронічно відповідають: "а ви в києві? у нас тут уже кілька тижнів -9, і нічого страшного".8 січня. Після блекаутів Запоріжжя і Дніпра питаю в друзів в чаті, чи мають вони план де збираться, якшо взагалі вирубиться світло в Києві, і пропоную зробить такий. Знову зіштовхуюсь із проханнями не розганять, і тим шо я ненадихаюче пишу про майбутнє погіршення ситуації.9 січня. Блекаут в Києві.Моє прохання до вас одне. Готуйтесь до гіршого і не будете розчаровані. Спроможностей повно, інфи ще більше. Якщо завчасно подумати і підготуватись, можна срать в пакет і рить ями в холодній землі сильно пізніше ніж інші, або взагалі не мати необхідності рить.Мені дуже імпонує Берлінська в цьому підході. Маючи знання історії та доступ до сучасної інформації, можна іноді заглянути в майбутнє.Ну і для довідки. Я сам распіздяй і далеко не все можливе зробив. Але мінімальними зусиллями і гуглом міг доволі комфортно протягувать в неопалюваній квартирі, і навіть ніс не мерз.