Російські заяви про «атаку на резиденцію Путіна» з’явилися без незалежних доказів, у традиційній для Кремля манері — одразу з політичними звинуваченнями та гучними цифрами. Перш ніж ретранслювати ці звинувачення, важливо вимагати доказів і пам’ятати, хто саме вже понад три роки веде повномасштабну війну. Спроби Росії представити себе нібито жертвою атак не витримують жодної критики. Подібні заяви слід розглядати в контексті інформаційної операції, спрямованої на: дискредитацію України в очах західних партнерів; тиск на міжнародну аудиторію напередодні політичних або дипломатичних подій; внутрішню мобілізацію російського суспільства через образ нібито «обложеної фортеці».Лише на наступний день після так званої атаки першим повідомленням про неї зʼявилися в МЗС Росії, а не в Міноборони. І цифри не співпали, і доказів Росія не дає. Усе це вказує, що це вигадка.У момент, коли мир уже почав наближатися і США, Україна та європейські партнери близькі до формування проєкту мирної угоди, Росія — демонструючи повну відсутність наміру завершувати війну — вдається до вигаданої провокації. Її мета - зірвати мирний процес і водночас подати себе в образі «жертви». Це виглядає особливо цинічно з огляду на те, що напередодні Росія здійснила масований удар по енергетичних об’єктах Києва та прилеглих районів. Унаслідок цієї атаки загинули троє людей, понад п’ятдесят зазнали поранень.