як можна сумувати за тим, на що завжди тільки скаржився Книга: Один плюс одинАвтор: Джоджо МойєсВидавництво: ксдкількість сторінок: 373час читання: 28.01 — 31.01жанр: #романскорочена анотація:Джесс ледь зводить кінці з кінцями, виховуючи дітей і хапаючись за будь-який заробіток. Ед - успішний айтівець, який має все, крім сенсу життя. Вона прибирає в його домі, і ця випадкова зустріч двох самотностей стає для обох шансом нарешті вибратися з власної прірви. мої враження:це була приємна книга з хорошими персонажами. не скажу, що сюжет особливо цікавий - він на любителя.звичайний роман без ідеалізації, читається легко, мені подобається стиль письма Джоджо Мойєс.але водночас сам сюжет здався не надто захопливим.проблема на проблемі -> їх вирішують -> знову проблема -> і знову рішення.з одного боку, добре, що всі труднощі героїв зрештою розв’язуються.з іншого - десь усе надто ускладнено, а десь, навпаки, вирішується занадто просто.ти читаєш про серйозні, як здається героям, проблеми у стосунках,а потім вони випадково зникають таким легким способом, що в реальному житті в це важко повірити.це була випадкова книга - її ніколи не було в моєму уявному списку читань.але як варіант, щоб просто відпочити - цілком нормальноОцінка: 3/5 ⭐️#відгук #одинплюсодин