Книжкова хвиля | ​​Літературна діяльність Степана Процюка розпочалася 1991 року з літер...

​​Літературна діяльність Степана Процюка розпочалася 1991 року з літературного гурту «Нова деґенерація», куди він входив разом із Іваном Андрусяком та Іваном Ципердюком.  На думку літературознавців, цьому літгурту вдалося стати одним із небагатьох руйнівників застою в літературі того періоду. У 1992 році була надрукована їх перша колективна поетична збірка «На вістрі двох правд» з передмовою Юрія Андруховича. 1996 року вийшла у світ збірка віршів Процюка «Апологетика на світанку» та збірка поем «Завжди і ніколи», а потім він припинив писати вірші й перейшов на прозу та есеїстику.Першими прозовими творами письменника стали збірка есеїв «Лицарі стилосу і кав'ярень» і книжка прози «Переступ у вакуумі» (1996). У 2002 році Степан Процюк дебютує як романіст соціально-психологічним романом «Інфекція», тоді ж публікує у журналі «Кур'єр Кривбасу» другий роман – «Жертвопринесення» (виданий окремою книжкою у 2007 році), а 2005 року вийшов уже третій роман – «Тотем». Про що ці та інші, наступні твори письменника? Як говорить сам автор: «Якщо коротко, то пишу про людину, її страждання, дорогу до радості, її пошуки внутрішнього світла.