Моїм першим досвідом у ролі ARC-читачки стала неймовірно затишна збірка історій українських авторів - «Брунатні історії» 🍂✍🏻На нашому книжковому ринку зараз представлено багато різноманітних тематичних збірок, але про осінь - ніби немає жодної і цей факт одразу інтригує📖Адже осінь - це саме та пора, коли найбільше хочеться загорнутися в теплий пледик, заварити гарячий чай, узяти щось смачненьке і зануритися в теплу, затишну історію📖Ця книга об’єднала під однією обкладинкою 22 оповідання від 23 різних авторів. Я мала можливість однією з перших познайомитися зі збіркою та вже готова поділитися враженнями від прочитання трьох історій:🧋Антон Ейне - «Гарбузовий лате» «…у мене це ледь не найулюбленіша пора року. Принаймні входить в топ чотири»Мої враження:Історія розповідає про хлопця, який під час спонтанного першого побачення вирішує довести незнайомій дівчині, що осінь варта того, щоб її любитиЦе атмосферний текст із чітким смаком осені, який змушує мило посміхатися ледь не на кожній сторінці. Неймовірно миле, затишне та сповнене доброго гумору оповідання Разом із героями на нас чекають романтичні прогулянки з парасолькою під дощем, яскраві гарбузи, справжній водоспад посеред міста, саморобний алкоголь і багато цукерокА від мене особисто окремий величезний лайк головному герою за те, що він обожнює трилери 🐈 Two-V - «Чому людинякам треба кіт» «Якщо вже зачинив у своєму підвалі, то, будь ласкавий, слухайся мене»Мої враження:Це неймовірно класне, добре та сповнене гумору оповідання, написане від імені кота - старанного і вельми хитрого Киць-КицяАвтори показують нам щоденну буденність спочатку вуличного кота в парку, його щоденну боротьбу за виживання та їжу. А потім в центрі історії стає взаємодія кота з «людинякою», який вирішує забрати пухнастого з вулиці до себе додому. Щоправда, сам кіт такої благодійності не оцінив і вперто називає свого рятівника «викрадачем»Проте найцікавіше те як Киць-Киць бачить та інтерпретує весь цей світ по-своємуЦе чудова розповідь про те, як хитрощами кіт зрештою отримує те, що забажає, але водночас і це світла історія про прощення та другий шанс 🍂Євдокія Тютюнник - «Осінні канікули» «...якщо осінь і мала дім, то він був саме тут, де світло перемагало будь-яку похмурість, де було медово на душі й хотілося співати»Мої враження:Події цього дивовижного оповідання розгортаються під час канікул у бабусі на самому узбіччі лісу з рясними дощамиГоловна героїня Яринка йде по гриби і зустрічає таємничого незнайомця, а пізніше стає очевидицею випадкової сваркиЦе неймовірно атмосферний магічний реалізм на основі українського фольклору, в якому буквально оживають міфологічні істотиОкремо хочеться відмітити надзвичайно красиву, милозвучну мову написання. Оповідання вийшло настільки цікавим та затишним, що мені не вистачило об'єму, я б із величезним задоволенням прочитала повноцінну книгу з такою історією ✍🏻Насправді, це неймовірно крута ідея видати збірку затишних історій про осінь - нам так зараз не вистачає тепла і надіїВсі оповідання різні і за жанром, і за стилем написання, і за проблематикою…🖼️А ще великим бонусом є те, що по всьому тексту на читачів чекають милі та естетичні осінні ілюстрації, які додають ще більше атмосфери❓Зараз книга вже з’явилася на передзамовленні, там можна знайти більше інформації про авторів збірки та навіть прочитати уривок