​​✍🏻Ти вчив мене ходити по воді 🌊

Ти вчив мене ходити по воді,А я завжди дивилася на хвилі. Себе сама бажала зберегти,А Ти хотів, щоб я жила по вірі.

🔻

І хвилі відчаю, страху і безнадійМене не раз хотіли потопити. Та Ти спішив змінити хід подій, Продовжував мене й тоді любити.

🔻

Ти вів мене так часто крізь вогонь. Ні, не для того, щоби спопелити,А щоб відчула там тепло долоньІ щоб по вірі далі могла жити.

🔻

Життя по вірі – це нелегкий шлях,Це дні і ночі у сльозах й молитві. Це твердо знати, що на НебесахЄ Батько, Він підтримає у битві.

🔻

О, скільки їх було, смертельних битв,Коли не мала більш надії жити. Та в них пізнала всю красу молитвІ вчилась з Татом просто говорити.

🔻

Життя по вірі – вище всіх тривог,Це впевненість у тому, що не бачиш. Це завжди тісний з Богом діалог,Навіть коли ночами гірко плачеш.

🔻

Не сильна я, Ти знаєш це Господь. Так часто падаю, боюсь і плачу,Та дякую, що любиш і ведеш,Що я для Тебе так багато значу.

🔻

Щаслива бути донькою Царя,З Тобою я пройду крізь буревії. Тримай мене за руку як дитяІ проведи вузьким шляхом по вірі.

🙍‍♀️ Олена Дзюба📝 Вічний Скарб № 8'2024#християнськівірші #буксон #віршібуксон #християнськагазета #вечноесокровище #вічнийскарб