#деколонізація #гундорова🧐 Нарешті взявся читати за друге видання (чи версію 2.0) Транзитної культури Тамари Гундорової, яке вийшло минулого року у "Віхолі"🤔 І вже у вступі я натрапив на цікаву думку:Прикметною рисою травми є те, що її симптоми не просто повертаються з минулого, але переносяться на майбутнє, так що майбутнє стає вже пережитим минулим 🔥 І це геніально в лаконічності опису!🤔 Травма — це не просто минуле, яке повертається, але майбутнє, яке повторює травматичне минуле! Іншими словами: травма змушує думати, що майбутнє буде нічим кращим від жахливого минулого🤯 В цьому плані зауваження Остапа Українця, що російська фантастика — це майбутнє, яке відбувається в минулому, вказує на "больову точку" їхньої імперськості🧐 В російській фантастиці поширеним сюжетом є "попаданство": головний герой потрапляє в минуле і має змогу виправити його — і забезпечити росіянам імперську велич в майбутньому 🤔 Виходить, росіяни бояться майбутнього, бо відчувають в ньому приниження, яке вернеться з минулого