#прочитане Сексистський, наївний, сентиментальний БредберіВ ХХІ столітті 451 за Фаренгейтом часто звучить як погано налаштований музичний інструмент: десь фальшиво, десь неприємноІ водночас цей твір досі вміє міцно вхопити за серце і спитати:Хто ти? Що ти робиш на цьому світі? Чим ти допомагаєш зробити світ кращим?
Від деяких сцен досі мурашки по шкірі чи сльози в очахЗ одного боку, твір морально застарів. З іншого, він досі ставить правильні питання... І наостанок — цитата, яка вразила мене зараз, але яку я пропустив, коли читав повість підліткомВоістину, твори Бредбері дорослішають зі своїми читачами! Сонце горить щодня. Воно спалює Час. Всесвіт мчить по колу і обертається круг своєї осі, а Час спалює роки й людей, спалює сам, без допомоги Монтега. Отже, якщо він, Монтег, разом з іншими пожежниками спалюватиме те, що створене людьми, а Сонце спалюватиме Час, то згорить геть усе! Хтось із них мусить зупинитися. Сонце, звичайно, не зупиниться. Отже, виходить, повинен зупиниться він, Монтег