Він був так близько, що кожен подих мав його смак. — Боги, Кадра.Він не відступив, нахиляючи її підборіддя, щоб подивитися на нього, коли вона спробувала відвернутися. — Чому?— Ти знаєш чому, — видихнула вона, розплавлене бажання скупчувалося в ній, коли він погладив її горло. Від його мовчання вона заплющила очі, захист зник. — Тому що я хотіла тебе з того часу, як ти нахилив той проклятий келих з вином у мій бік у ту першу ніч тут. Я хотіла тебе, коли хотіла знищити. А тепер… — Вона обірвала, надія і страх душили її. — Немає нічого, що я б не зробила для…З грубим прокляттям він схопив її за потилицю і притягнув її рот до свого, поглинаючи її, як одержимий. Світ зник, і не було нічого, крім його смаку під її язиком, грубого скреготу його зубів об її губи. Сувора лінія його рота розтулилася, він кусав, смоктав її нижню губу, дражнячи її нападами свого язика.Пляшка вина впала, розбившись, коли він потягнув її на свій стіл, підтягуючи її щиколотки, доки вони не замкнулися навколо його талії. Притиснута до нього, рідкий вогонь пронизав її.— Ти хочеш мене, — звинуватила вона.— Завжди, — відрізав він.Мій власний монстр — Шаліні Абейсекара🤩