Це був дуже напружений робочий тиждень, тож до читання руки особливо не доходили. Але повертаюся з відгуком на Крапля скверни

⭐️⭐️⭐️⭐️

Мені ця частина сподобалася більше за першу. Вона динамічніша, детективна складова цікавіша, і читалася значно рівніше - не було бажання покласти книгу й забути про неї. Але це все одно той випадок, коли книга хороша без якогось особливого захоплення.

Найцікавіше для мене почалося вже після, коли я прочитала післямову Беннетта 😅 Там він пише про те, наскільки людей приваблюють автократії, королі й фентезійні світи з абсолютною владою. Думки цікаві, але якщо через них дивитися на другу частину, стає важко сказати, що автор із цією ідеєю до кінця впорався🤔

Для мене друга частина значно більше детектив, ніж розмірковування про владу, інституції і так далі. Перша теж не була якимось складним політичним висловлюванням, але там хоча б сильніше відчувалася несправедливість самої імперської системи.

Тут же ми бачимо маленьке королівство зі старим порядком, аристократією і красивим замком. Але майже все хороше їм побудувала імперія, а звичайних людей ми бачимо або бідними, або рабами, або такими, що не можуть дочекатися приєднання до Ханум, бо там хоча б буде закон. Тож я не дуже зрозуміла, що саме тут мало бути привабливим, окрім життя аристократії (та й те під питанням)

І якщо автор хотів, щоб ми при цьому не надто зачаровувалися імперією, то теж не дуже вийшло. На цьому фоні вона виглядає не ідеальною, але хоча б функціональною: будує інфраструктуру, має закони й інституції, які хоча б іноді ловлять власних корупціонерів.

Тож якщо дивитися на цю книгу як на спробу проговорити певну політичну ідею, то перша частина, як на мене, справлялася з цим краще. Там було значно помітніше, що сама імперська система несправедлива: аристократи чудово живуть під її захистом, поки звичайні люди проходять небезпечні модифікації, стоять на стінах і буквально платять за цей захист здоров'ям та роками життя.

У другій частині таких питань для мене було менше. Політично вона вийшла досить безпечною: інституції потрібні, корупцію треба чистити, свавілля - погано, закон - добре.

Важко не погодитися 🤷‍♀️

Тож у підсумку - хороша друга частина, яка сподобалася мені більше за першу саме як детектив. Але як книга про імперію, владу й корупцію вона виявилася простішою, ніж могла б бути. І трохи іронічно, що найбільше роздумів мені дала післямова автора, а не сам роман 🫠

#відгук #крапля_скверни #беннетт #тінь_левіафана