Одержимість⭐⭐⭐⭐Це вже друга моя книга від цієї авторки, і я рада, що прочитала Книга для дітей раніше. Хоч "Одержимість" мені й сподобалася, я не впевнена, що після неї дала б іншим текстам Баєтт шанс, настільки суперечливе в мене враження від фіналу.Цю книгу можна читати дуже по-різному. Перше, що кидається в очі - це надзвичайна любов авторки до літератури: безліч відсилок, імітація різних стилів (поезія, епістолярний жанр, академічна проза). Від мене це доволі далеко, тому для мене основною призмою стала соціально-феміністична, і саме в ній роман виявився найбільш вражаючим.Попри спокійну, а подекуди навіть повільну оповідь, текст викликав у мене дуже сильні емоції - насамперед гнів. І цього гніву вистачило б ще на десятки книжок.Бо "Одержимість" надзвичайно точно показує жіночий досвід як вибір без вибору: або прожити соціально прийнятне, але обмежене життя без повноцінного людського досвіду, або ризикнути, і заплатити за цей досвід непропорційно високу ціну.Окремо мені було цікаво, що при всій любові до літератури роман містить і досить жорстку критику літературознавства. Наскільки такі дослідження взагалі мають сенс? Чи ми справді відкриваємо щось нове, чи радше вигадуємо і змушуємо авторів минулого говорити нашими словами? Наскільки взагалі етично копатися в приватному житті, щоб "пояснити" тексти, і де проходить межа між інтерпретацією та привласненням?Найбільш проблемним для мене став фінал. Після такої глибокої й болючої розмови про жіночий досвід роман раптом пропонує солодку, заспокійливу розв'язку, яка дозволяє читачеві відвернутися й зітхнути з полегшенням.*У результаті "Одержимість" для мене - дуже сильний роман у постановці проблем, але внутрішньо суперечливий у фіналі. Це книга, яка багато дає для роздумів і водночас залишає відчуття, ніби в самому кінці знецінює те, про що так чесно говорила раніше.*захований не сюжетний спойлер, а загальне враження, яке можна сприйняти за спойлер, бо передає настрій фіналу#відгук #одержимість #баєтт