“Спитайте Мієчку” Євгенії Кузнєцової 🌿Є книги, які читаються не заради сюжету, а заради відчуття дому — зі всіма його теплими, незручними, смішними й болючими кутами. “Спитайте Мієчку” — саме така.Це дебют, з якого почалася моя любов до стилю Євгенії Кузнєцової. Її письмо — це ніжність, що трохи кусається; турбота, яка злегка душить; і родинна любов, яка ніколи не буває стерильною чи гладенькою. Навпаки — вона пахне кропом, бабусиними страхами, маминими зауваженнями і дитячою впертістю.Події розгортаються в українському селі, влітку. Дві дорослі сестри “тікають” від дорослого життя — сім’ї, хлопця, роботи, зобов’язень — до бабусиної хати. Тут час ніби зупинився. Тут завжди зрозуміють і смачно нагодують. Тут не треба нічого пояснювати. Такий собі портал в дитинство в колі найрідніших людей.Якщо літо — це маленьке життя, то вони живуть його на повну. Але життя поза межами цієї теплої ванни дає про себе знати. І ось вже нові виклики, сімейні протиріччя та любов, які все одно всіх об’єднує.У цій книзі немає гучних поворотів сюжету. Натомість є життя — ніжне й колюче, дрібне й велике одночасно. Кузнєцова майстерно передає те, як працює українська родина: із любов’ю, яка норовить проковтнути тебе живцем; з порадами, які ніхто не просив. І водночас — зі справжньою, впертою ніжністю, яка проростає крізь усі непорозуміння.Якщо ви шукаєте щось камерне, щире й дуже українське — ця історія залишиться з вами надовго.#книжкові_рецензії