Мікель Артета, таке враження, роками створював свій Арсенал саме для цього матчу.Не для перемоги в АПЛ, не для перемоги над Реалом в першій грі 3:0, а саме для того, щоб не розгубити перевагу в матчі-відповіді.У Мадриді оголошували про майбутню ремонтаду. Можливо, навіть Реконкісту, настільки пафосно це все лунало.Вівторкові матчі нагадали, що в футбольному світі все можливо, навіть найбільш неможливе. А хто творець неможливого, як не Реал Мадрид?Однак суперником була команда, яка 5 років готувалася до такого матчу.В основі гри Арсенала Артети: концентрація та чіткість виконання дій. Авжеж, на Артету та його футболістів також вплинули Астон Вілла та Борусія Дортмунд. Вони й так не збиралися втрачати концентрацію на Сантьягу Бернабеу за будь-якого рахунку, але тепер додалася ще одна максимальна до звичайної максимальної.Чіткість виконання дій також фактор, яким не варто нехтувати з урахуванням того, хто був суперником Арсенала - набір футболістів. Зірковий, так, але особливо у порівнянні з цією вимуштруваною командою Артети - просто набір футболістів.У цьому матчі гості були ідеальною командою: структура, розумний пресинг, знання суперника, зміни фаз гри та розуміння того, в якій ситуації як потрібно захищатися, підготовка до втрат, переходи в атаку та пошук вільного простого. Втрата концентрації сталася тільки на одну мить, тоді як господарі діяли за принципом «глянь, що я можу».Можливо, коли б Реал грав проти Арсенала в моменти матчів проти Ман Сіті чи Атлетико, він би виявився переможцем, але зараз команда Анчелотті нагадує себе осіннього періоду.Про висновки та майбутнє, мабуть, зарано говорити, але в цьому протистоянні командою була тільки одна. Чоловіками були тільки одні.Боюсь помилится, але настільки міцного та дорослого Арсенала в єврокубках не було з 90-х років, коли команда Джорджа Грема вигравала Кубок Кубків.