Відгук Natalia Lutsyshyn ❤️Франк Шетцінґ «Рій»Видавництво: БогданЦікаве співпадіння трапилося: почала дивитись німецький науково-фантастичний телесеріал «Рій», а за кілька днів дізналася, що його знято за книгою, яку скоро видадуть українською. Отак на половині сезону і зупинилася, щоб спершу познайомитися з першоджерелом. До слова, читати роман виявилося цікавіше (але серіал таки додивлюсь, цікаво скільки всього там ще переінакшили і нащо, зрештою).Цей товстунець зумів вразити не лише своїм розміром. Хотілося б багато про що написати у відгуку, але спробую таки коротко пройтись по головних пунктах.Сюжет. В різних локаціях світу починають траплятися дивні речі, пов'язані з океаном та його мешканцями: спостерігається зміна поведінки тварин, мутації, пошесті, зникнення людей, одна за другою корабельні аварії, екологічні катастрофи, тощо. Раптова одночасна поява цих аномалій викликає багато питань, а всі спроби знайти їм раціональне пояснення заходять у глухий кут.Розповідь ведеться з точки зору кількох головних і ще десятків епізодичних персонажів. Цей факт, а також сама манера оповіді, сприяють цілковитому занурення в історію, можливості поглянути на неї з різних сторін і відчути увесь її масштаб. Більшою мірою здавалося, що я проживала історію, а не просто читала її.Також хочу зазначити, що давненько не зустрічала такої уваги до створення образів головних персонажів: від зовнішності, передісторій та характерів до їхніх слабкостей, вподобань, амбіцій і взаємостосунків. Складалося враження, що я особисто була знайома з героями й через пройнялась якщо не симпатією, то принаймні повагою до більшості з них (а декого й зненавидіти встигла).Сподобалось як з розрізнених і, здавалося, ніяк не пов'язаних фрагментів розповіді (бо спроба пов'язати їх з раціональної точки зору скидалась би на божевілля чи теорію змови) поволі вибудовувалася цілісна картина, і те, наскільки різними й суперечливими були теорії щодо причин і наслідків проблем та методів їх вирішення.Вразила реалістичність розповіді. Якщо прибрати фантастичний елемент, усе розказане головним чином є абсолютно правдивим. Фантастика тут, хоч і відіграє рушійну сюжетну роль, служить радше інструментом привернення уваги до проблематики роману.Власне, головною у творі є глобальна екологічна тематика з усіма пов'язаними аспектами. Екосистемам Землі й океану зокрема та впливу людства на них приділено дуже багато уваги. Також показано наскільки крихкою та вразливою є людська цивілізація, наскільки самовпевненою, необачною та безвідповідальною у ставленні до природи. Пов'язаними з цим є теми людської ідентичності, самовизначення, особистісних та геополітичних стосунків.А ще сподобалось як змінювався характер самої розповіді: то меланхолійний і неквапливий, то пригодницько-азартний, розслаблено-романтичний, драматично- неспокійний, загадково-тривожний, напружено-динамічний, діловий, детективний, апокаліптичний…Фантастична складова виявилася теж дуже цікавою та ідеально вписуються у серію «Чумацький шля», але без спойлерів тут навряд чи можна щось коментувати, тому.Зважаючи на поточну геополітичну ситуацію в світі, трохи смішно було читати про США — "ми єдина наддержава", що тримає на плечах весь світ . "Тож де, по-вашому, буде світ без США? Ми єдиний фактор стабільності, що лишився. Є тільки одна стійка модель національного та міжнародного успіху, правдива і необмежено для будь-якої людини в будь-якому суспільстві, а саме: американська." А от поведінка деяких надміру амбітних персонажів з манією величі, наділених особливими повноваженнями, ані на грам не викликала здивування.Нарешті щодо питання, яке хоч-не-хоч виникає до настільки об'ємних книг: чи виправданою є така кількість сторінок? У даному випадку, вважаю, так. Звісно, при бажанні можна було б скоротити книгу навіть удвічі, але тоді втратилась би уся глибина історії й вона перетворилася б на сюжет чергової третьосортної кіношки про катастрофи чи прибульців, що забуваються одразу після перегляду.P.S.: Не дуже коротко вийшло, але для книги на 1000+ сторінок, вважаю, прийнятно .#читаємоБогдан