Canal Видавництво Богдан - @bohdan_books - №4920
📝Ніщо не варте муки бути пережитим, що не було спершу витвором уяви, бо тоді море було б тільки солоною водою…У творах Романа Ґарі є щось таке ж божевільно-прекрасне, таке ж незбагненне, таке ж фатально-оптимістичне, як і вся його постать. Зрештою, він був безнадійним оптимістом, що жив і творив на власних умовах, і так само пішов із життя. «Я добре розважився. До побачення і дякую» - цими словами він попрощався із світом.Роман «Летючі змії» - це теж своєрідне послання світові. Тут він роздумує про любов і відчай, про памʼять, людську гідність і війну.Його герої трохи божевільні - настільки, щоб вижити у хаосі світу, де лиш забуття дає сили йти далі.Хоч, Людовік «Людо» Флері не обдарований блаженством забути бодай щось - він має віняткову памʼять і живу уяву. Його рідна Нормандія була окупована німцями упродовж чотирьох років. Для Людо та його дядька Амбруаза, майстра повітряних зміїв, це були чотири роки надії й очікування, коли «їм [летючим зміям] знову буде вільно піднятися високо в небо і рушити в гонитву за блакиттю», коли Франція знову стане вільною, а мрійники - оплотом «народної памʼяті.📝[…]мрійники інколи мають останнє слово і не всі мрії завжди розбиваються.Дрібкою безумства також позначена романтична історія стосунків Людо та польської аристократки Лілі БроницькоїЇї образ ілюструє крах старих ідеалів і, водночас, є джерелом віри в переродження. Щоб «вижити і вберегти рідних», Ліля йде не «співпрацю» з загарбниками й кардинально перебудовує власний світогляд. Звинувачення в колабораціонізмі ставить її на шлях відновлення, бо «краще почуватися жертвою несправедливості, ніж почуватися винною». Інший персонаж, що мав би уособлювати культурний опір і відданість ідеалам «справжньої Франції», — шеф-кухар Марселен Дюпра — викликає масу суперечливих думок. За допомогою кулінарного мистецтва, яким завжди славилась Франція, він ніби сигналізує, що є речі, які неможливо знищити зброєю. Тому ресторан «Кло-Жолі» продовжує працювати у звичному ритмі навіть в роки окупації й приймає під своїм дахом високопоставлених нацистів. Марселен щиро вірить, що саме культура, або ж історична памʼять, мусить дати опір агресору.Напевно, у збереженні культурних і моральних цінностей автор бачить найбільшу перемогу людства. Ця книга є палким і надихаючим закликом до гуманізму - єдиної валюти, якої ніколи не торкнеться інфляція.#мій_читацький_щоденник#читаємоБогдан📚"Летючі змії", Ромен Ґарі* Відгук
1930
26-01-14 08:55