Лист до запитанняПам’ятаєш нас, Господи? Ось ми —Сім мільярдів Твоїх надій. З усіх Твоїх заповідей сьогодні найменш популярна — восьма. І все менше людей пам’ятають про «Не убий»... Нас непросто забути, Земля — то палає, то плаче. Гітлерів вистачає на всі часи! А Тебе вже дві тисячі років ніхто не бачив,Тільки молимося: помилуй, Боже! Боже, спаси! Ти ще віриш в нас, Боже? Поглядаєш іще хоч зрідкаНа третю планету від сонця? У Тебе на всіх картинах сива борідка. Виходить, що Ти і Сам від усього — в шоці... Посилай нам хоч іноді лютерів, кінгів, ганді,Доторкайся до ран перстами святих терез. Нам потрібно не втратити віру, що в цьому справдіЄ якийсь сенс. А коли над землею нависне лиха незворотність,І пекло захоче невинної крові, —Закричи до нас у небесній сотні,Щоб нам не проспати останньої совісті! І знаєш що, Господи: вірити нині важко,Та ми все одно — в глибині душі —Від свого ж цинізму ховаємо світлу небесну казку. Щоб вона не розтала — будь ласка, частіше до нас пиши! Дмитро Довбушhttps://bogpoet.com.ua/autor/dovbush-dmitro/lyst-do-zapytannya.html