Прочитав «Стахановський рух» Романа Буданова🔦 7 коногонок з 10Частенько ця книга потрапляла мені на очі в різних каналах. Спокусився на відгуки та анотацію, яка обіцяла містику та горор у донбаському сеттингу. Так і вийшло!⛏️ Історія відбувається після перемоги — майже всі східні області звільнили після смерті пуйла (про інші території не вказано, але вірю, що їх теж звільнили). Невеликий клаптик обнесли Стіною, за якою знов збирається русня під керівництвом нової військової хунти.⛏️ Головний герой, колишній військовий, має надприродну здібність бачити минуле, торкаючись речей чи людей (автор сам згадує Тео з «Привидів будинку на пагорбі», хе-хе). Він повертається в рідне деокуповане містечко Юком на Луганщині, щоб знайти зниклого вченого. Це, звісно, призводить до пошуків давнішої правди про це містечко та таємницю Стаханова.⛏️ Читалося швидко та легко. Цікаво було почитати про життя звільнених територій, як би це могло відбуватися. В наявності регулярні гачки та несподівані повороти. В кінці почався лютий заміс, і це, як на мене, певний мінус, бо змішалося занадто багато всього. Був там і горор (дуже непогані сцени), але мені особисто найстрашнішими були згадки про окупаційний режим і те, що він не витравився до кінця. Також там чимало донбасько-шахтарських деталей, які створюють переконливе живе тло оповіді.Коротше кажучи, дебют гарний, чекатиму від Романа нових книг 🫡