Вчора виповнилося 137 років з дня народження всесвітньо-відомого українського анархіста й лідера революційно-повстанської армії Нестора МАХНА. Його постать продовжує надихати анархістів у різних країнах, а найперше - своїх земляків, які ведуть справедливу оборонну війну проти хижого загарбника. Проте які уроки ми можемо засвоїти завдяки степовому Батьку?✅ По-перше, те, що здійснення анархістського проекту під час революційної ситуації справді можливе. Нестор Іванович послідовно притримувався кроків із перетворення суспільства, окреслених Пєтром Кропоткіним та Пєтром Аршиновим. З кінця 1918 по осінь 1920 року "Вільна територія", або ж Гуляйпільська республіка, охопила сотні тисяч мешканців (хоч і не одночасно), деякий час контролювала Бердянськ та теперішнє Дніпро. Як добре відомо з історії, поразка Махновщини була зумовлена не внутрішніми, а зовнішніми чинниками. ✅ По-друге, для перебудови суспільства на лібертарних принципах потрібна платформа та організація. Афініті-групи та гуртки за інтересами - це добре, але для того, щоб бодай вижити в умовах революції, потрібне щось більше. Платформа означає не ієрархію, однак самодисципліну, не елітаризм чи сектантство, а вміння домовлятися, зберігаючи вірність своїм поглядам.✅ По-третє, боротьба за свободу трудового люду повинна відштовхуватися від інтересів та очікувань трудового люду, в ідеалі - здійснюватися ним самим, а не групками маргіналів із власною догматикою. Чорні стяги Махновщини вказують на шлях до іншого, більш вільного та справедливого світу. Сьогодні українці, як ніколи, розуміють сенс відчайдушного гасла: "Воля або смерть!"