Небесна варта - Герої нашої землі 🕯️

Сьогодні вшановуємо пам’ять Зінов’єва Віталія Олександровича, який народився 1 квітня 1976 року й відійшов у вічність 26 березня 2024 року, не доживши кількох днів до свого 48-річчя. Його життя обірвала війна, але пам’ять про нього залишається з тими, хто його любив і знав.

Віталій народився в селі Мар’янському на Дніпропетровщині. Згодом разом із родиною оселився в Нововоронцовці. Рідні знали його як уважну, щедру й товариську людину. Він виховував трьох дітей, мав плани на майбутнє та прагнув зробити для своєї родини якомога більше.

З початком повномасштабного вторгнення Росії Віталій допомагав військовослужбовцям ремонтувати автомобілі. А в листопаді 2023 року сам долучився до лав Збройних Сил України. Служив на Донеччині у складі 9-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, виконуючи бойові завдання із захисту України.

21 березня 2024 року поблизу села Невельське Покровського району Донецької області Віталій зазнав тяжких поранень унаслідок скидання гранати з ворожого дрона. П’ять днів тривала боротьба за його життя, однак 26 березня його серце зупинилося.

Віталій не встиг здійснити всього, про що мріяв, провести ще багато часу з дітьми та розділити з рідними майбутні радощі й турботи. Війна забрала в нього ці можливості, залишивши близьким біль утрати та спогади, які з роками набуватимуть ще більшої цінності.

Його історія - про людину, яка не залишилася осторонь чужої біди, допомагала військовим, а згодом сама стала на захист Батьківщини.

Світла пам’ять Віталію Олександровичу.
Вічна шана нашому Захиснику!