BLP: Червоний — то таки журба, а не любов?Багато хто з нас травмований школою і червоною пастою вчительки, чи не так?) 😅 Так от, нещодавно на уроці сталася кумедна, але дуже цікава ситуація. Як почала писати червоним маркером, португальці в авдиторії легко напружились і попросили замінити колір. І тут стало цікаво поговорити чому це їх так тригернуло.Річ у тім, що в Португалії писати червоним — не найкраща ідея. І справа не в дизайні чи естетиці. Червоний колір має глибокий історичний і релігійний підтекст. Традиційно ним позначали щось фатальне, небезпечне, пов’язане з гріхом, кров’ю, осудом. У релігійному контексті червоним могли писати імена зрадників або робити застереження. Тому текст червоним кольором досі сприймається як щось різке, негативне або навіть образливе.Саме в такі моменти стає зрозуміло, навіщо знати культуру країни, мову якої ти вивчаєш або в якій живеш 😇 Бо комунікація — це не лише слова. Це символи, жести, кольори і контексти, які ми часто не усвідомлюємо. Іноді проста червона ручка може про це нагадати ✨Вже чули про таке в Португалії?)