квиток в один кінець або чому підлітковий максималізм вартий увагисвобода. найкращий наркотик у всьому всесвіті, потужніше за героїн - вьобує одразу і наполегливо. пробирає до кінцівок пальців, скручується вузлом внизу живота, і коли ти нарешті відчуваєш цей подих свіжого повітря, ти починаєш замислюватися, про те, що люди переоцінюють оргазм. бо відчуття свободи - це найкраще відчуття у світі, сильніше за будь який наркотик, приємніше за будь-який петтінг, і виявляється за ним не треба ганятися, живи так щоб воно ганялося за тобою. їхати нічними автострадами іншої країни, не знаючи точно своє місцезнаходження на карті, хуй його знає в якій я країні зараз і в якій прокинусь завтра зранку, певно саме так треба проживати свій пубертатний період. я кохаю це життя, за кожен бляха день прожитий на цій планеті. кохатися, закохуватись, розбивати серця і свої коліна об асфальт, набухуватися в хлам і говорити дурниці, грати на нервах своїх чи людей довкола, бачити щось неймовірно гарне в кожному божому створінні (чи створіннях диявола, не суть) брати чемодан і уйобувати кудись далеко, далеко.. плювати, що буде завтра, через тиждень, головне те, що зараз. жити теперішнім. жити цим моментом, тому що теперішній момент найпрекрасніший момент твого життя, і коли ти це осягнеш, ти нарешті станеш вільним. зробити своє життя a fucking movie. відчувай свободу ніжним доторком по шкірі, або ляпасом по щоці..неважливо головне прокинься вже нарешті. с.в.