🇩🇪 Томаш Росіцкі, Ян Коллер, Ебі Смолярек, Давид Одонкор, Крістіан Вьорнс, Деде. Саме ці люди грали за Боруссію Дортмунд, коли я почав слідкувати за цим клубом, а згодом – вболівати. Далі були часи Томаса Долля та 13 місце з випадковими людьми у стартовому складі та майже банкрутство, магія Юргена Клоппа та розчарування від фіналу-2012/13, підрив клубного автобусу російським терористом (буває ж), Петер Бос з Андрієм Ярмоленком та Петером прости Господи Штьогером, безхребетний Люсьєн Фавр та Майнц-2023. І ось знову фінал з людиною, яку я ще рік тому взагалі не вважав тренером. А воно от як вийшло. Всі, хто кажуть, що Боруссія Дортмунд може виграти цей матч – відверто блефують. Вже виросло не одне покоління фанатів, яке не бачили, щоб Реал Мадрид програвав фінал. Я не бачив, наприклад. Він може поступитись Аяксу в 1/8 фіналу, Шерифу на груповому етапі, ковідному складу Шахтаря. Але не у фіналі. Сам факт появи цієї команди у фіналі – диво. Тому лише сподіваюсь, що не буде розгрому. І так, при всій моїй любові до Андрія Луніна, він не є найкращим голкіпером цього турніру. Грегор Кобель робив неймовірні речі.