Катря і Фоксі

Я знайшла її 1 листопада 2022 року в Боярці, де живе моя мама. Побачила фото цуценяти в місцевій групі — його залишили біля кав’ярні на зупинці. Ці очі не могли мене не зачепити. Поки ми з хлопцем обдумували це рішення, її забрали волонтери на перетримку в невеличкий притулок. Там мені й надіслали друге фото — вже з характерною пустушкою в очах. Я відважно погодилась взяти її додому, хоча досвіду мала тільки з котами (здавалося, що це той самий кіт, тільки більший і на повідку). Перший місяць був непростим: вона їла все підряд, не любила повідок і навіть пила воду так, що захлиналась. Але ми вчилися разом. Вона почала ходити в туалет на вулицю, а я — розуміти, що собаки й коти дуже різні :) І що пес і кіт в одному домі — не проблема. Наш ідеальний день — це виїзд на природу з карематом, м’ячиком і смаколиками для всіх. А сила її любові — в носику, який будить вранці, і лапці, що нагадує про перерву на обійми. Хто кого врятував більше? Думаю, ми обидві. Вона змінила мене, а я — її життя.