Днем вишиванки, дорогі співвітчизники! 💙💛Ви знаєте, я дуже люблю наше національне вбрання. І завжди любила.Я завжди вважала, що перша вишиванка з’явилася в мене років у дванадцять. А потім, перебираючи дитячі фото, раптом побачила себе маленькою — мені там роки три, чотири, може п’ять — і я у вишиванці. Гарнюня така 😊І цю вишиванку мені купила моя мама.Потім я пішла в музичну школу і почала грати на бандурі, так вишиванка стала невід’ємним атрибутом мого сценічного образу.Я настільки люблю це вбрання, що коли народилися мої діти — одразу придбала і їм вишиванки.Коли вийшла заміж, мій чоловік, як не дивно, вишиванок не мав. Ну що ж… тепер має 😄Я його вже задарувала ними: у нього є біла, чорна, помаранчева, блакитна.Я дуже люблю дарувати вишиванки рідним. Кумів уже, мабуть, дістала тими вишиванками 😜😂Бо всіх, кого люблю, хочеться обдаровувати тим, що люблю сама.І я задумалася: звідки в мене ця любов до нашого національного вбрання?Звісно, що від мами. Хоча мама, до речі, вишиванок не мала і не носила….Мамина мама, моя бабця з Хмельниччини, яку я повсякчас згадую, також вишиванок не носила. А може, й мала — просто я цього не застала і не здогадалася її розпитати.Чому так склалося, не знаю… І я чомусь не додумалася купити вишиванок мамі і бабці…Так само й моя молодша сестра — вишиванок не носила, бо просто не мала.А от я, мій батько, мій чоловік, мої діти, моя свекруня — ми носимо вишиванки. Ми їх маємо, любимо й шануємо.Навіщо я пишу цей допис?Мені хочеться надихнути українців носити наше національне вбрання.І мені дуже боляче чути фразу: «псевдопатріоти у вишиванках».Люди бувають різні. Але хіба справжній патріотизм не починається саме з любові до свого?До мови.До пісні.До вбрання.До своєї землі.Отак і проростає любов до Батьківщини.У мене вона — від моєї мами. І я їй за це безмежно вдячна.І мої діти також люблять вишиванки, шанують їх. І я дуже сподіваюся, що цю любов вони передадуть уже своїм дітям.З Днем вишиванки, дорогі співвітчизники!Мирного неба нам усім🙏🙏🙏.Мирного неба і любові до рідної землі 💙💛