Ісус — це приклад людини, яка знаходила радість не в зовнішньому, а в глибокому та духовному. Його джерела радості були в Отці, у послуху, у людях і в надії на спасіння світу. Розглянемо детальніше👇🏻1️⃣ У спілкуванні з ОтцемІсус мав тісний зв’язок з Богом Отцем. Радість була в Його єдності з Отцем, у молитві, в тому, що Божа воля звершуєтьсяІв 4:34"Моя пожива — чинити волю Того, хто послав Мене, і звершити Його справу."Навіть коли було важко — це давало Йому глибоку радість2️⃣ У дії Святого ДухаКоли Ісус "зрадів Духом Святим" (Лк 10:21), це показує, що радощі Духа були джерелом Його емоцій. Це не емоції поверхневі, а внутрішня насолода від істини, любові, Божої присутності3️⃣ У людях, які приймають істинуІсус радів, коли бачив, що люди відкриваються для Бога, особливо "немовлята" — прості, щирі, смиренні серцяЛк 10:21«…що Ти приховав це від мудрих і відкрив немовлятам…»4️⃣ У покаянні грішниківІсус показував у притчах, що Його радість пов'язана зі спасінням кожної душіЛк 15:7«…буде більша радість на небі за одного грішника, що кається…»Ця радість — це також Його особиста радість як Спасителя5️⃣ У простих моментах з учнямиХоча Євангелія більше зосереджені на Його служінні та стражданні, ми бачимо, що Ісус радів у спілкуванні, у вдячності, у тому, як розвиваються Його учніІв 15:11«Це Я сказав вам, щоб радість Моя була в вас»6️⃣ У майбутньому спасінні і перемозі любовіХрест — це не місце радості, але в посланні до Євреїв сказано:Євр 12:2«…заради радості, яка чекала на Нього, Він витерпів хрест…»Радість була в надії — після страждання прийде воскресіння, спасіння людей і слава Божа