Fuente
Баклажанчик | І раз уже мова про алкоголь – минулого тижня була на винзаводі «Коблев...
135 Vistas/Alcance
2026-10-15 13:03
Mensaje №554
🍷 І раз уже мова про алкоголь – минулого тижня була на винзаводі «Коблево».
Виробництво попросили не знімати, лінія розливу не працювала – вихідний, але трохи фоточок, вражень і навіть новин все одно привезла.
Вина зі зниженим вмістом спирту або нульовки найближчим часом від них не буде через законодавчі перепони, натомість вони готові запропонувати українцям моносортовий виноградний сік у скляній пляшці. Вже мають позитивний досвід: робили для ринку Швейцарії кошерний сік сапераві.
Загалом винограду в них зараз росте 15 сортів на двох тисячах гектарів разом з Радсадом. Скаржилися на нестачу робочих рук для збору. Цьогоріч він почався 18 серпня, а зараз уже завершився. У 1982-му, коли підприємство щойно відкрили, перший виноград поступив на лінію 4 жовтня – от настільки через зміну клімату змістився сезон. Плюс через обстріли рослини стресують, тож і смак винограду стає менш передбачуваним.
«Кожен новий врожай – це виклик як для нас, так і для наших споживачів», – каже головна виноробка пані Тетяна. Ну я зі свого споживацького боку тут не заперечу: що не партія – то лотерея, в яку частіше виграєш, аніж ні.
Розповідали про нову лінійку купажів 5 Elements (дуже пристойну) та про плани, які через повномасштабне вторгнення стали на паузу. Наприклад, запуск власного цеху для розливу ігристого (зараз там бомбосховище) та відновлення маєтку Томаса Кобле як туристичної атракції (мали навіть приїхати його родичі, але візит скасувався). Фірмова крамниця в Коблево не працює через постійні загрози, склад Баядери в Миколаєві недавно зазнав удару.
Жартували, що заборона на полювання перетворила виноградники на контактний зоопарк: тут бігають козулі, зайці, лиси, кабани та шакали, яких в останні роки сильно побільшало в наших степах.
Пояснювали, що виноградну кісточку в них забирають на переробку та роблять із неї олію та щось іще, а самі вони купують корок у виробника з Португалії. Від пластику відмовляються свідомо: «натуральне вино хочеться закрити натуральним корком» А от зі зворотною тарою не працюють і загалом відбраковують пляшки суворо.
Екскурсія мені сподобалась. Там якось дуже по-сімейному, такий згуртований колектив і більш камерно, ніж я собі уявляла 💛
Виробництво попросили не знімати, лінія розливу не працювала – вихідний, але трохи фоточок, вражень і навіть новин все одно привезла.
Вина зі зниженим вмістом спирту або нульовки найближчим часом від них не буде через законодавчі перепони, натомість вони готові запропонувати українцям моносортовий виноградний сік у скляній пляшці. Вже мають позитивний досвід: робили для ринку Швейцарії кошерний сік сапераві.
Загалом винограду в них зараз росте 15 сортів на двох тисячах гектарів разом з Радсадом. Скаржилися на нестачу робочих рук для збору. Цьогоріч він почався 18 серпня, а зараз уже завершився. У 1982-му, коли підприємство щойно відкрили, перший виноград поступив на лінію 4 жовтня – от настільки через зміну клімату змістився сезон. Плюс через обстріли рослини стресують, тож і смак винограду стає менш передбачуваним.
«Кожен новий врожай – це виклик як для нас, так і для наших споживачів», – каже головна виноробка пані Тетяна. Ну я зі свого споживацького боку тут не заперечу: що не партія – то лотерея, в яку частіше виграєш, аніж ні.
Розповідали про нову лінійку купажів 5 Elements (дуже пристойну) та про плани, які через повномасштабне вторгнення стали на паузу. Наприклад, запуск власного цеху для розливу ігристого (зараз там бомбосховище) та відновлення маєтку Томаса Кобле як туристичної атракції (мали навіть приїхати його родичі, але візит скасувався). Фірмова крамниця в Коблево не працює через постійні загрози, склад Баядери в Миколаєві недавно зазнав удару.
Жартували, що заборона на полювання перетворила виноградники на контактний зоопарк: тут бігають козулі, зайці, лиси, кабани та шакали, яких в останні роки сильно побільшало в наших степах.
Пояснювали, що виноградну кісточку в них забирають на переробку та роблять із неї олію та щось іще, а самі вони купують корок у виробника з Португалії. Від пластику відмовляються свідомо: «натуральне вино хочеться закрити натуральним корком» А от зі зворотною тарою не працюють і загалом відбраковують пляшки суворо.
Екскурсія мені сподобалась. Там якось дуже по-сімейному, такий згуртований колектив і більш камерно, ніж я собі уявляла 💛