Скажу таку річ. Довгий пост із питанням в кінці, прошу дочитати і відповісти. Росіяни готують на осінь мобілізацію, армії потрібні люди. Хтось вважає, що це можливо лише тільки через примус, хтось - що це можливо через нові контракти з термінами служби. Ми занадто довго ігнорували тему термінів служби. Вперше про це я написав ще роки два тому, і це було так непопулярно, про це не дуже хотіли говорити, бо повномасштабна тривала всього два роки, які в сраку терміни, най ще воюють. І от стукнув 2026 рік. Пʼятий рік, а дехто і більше, а ще дехто четвертий і третій, що теж вже багато, почали казати «де терміни?». У відповідь було мовчання, бо людей і так мало, купа йде в СЗЧ, когось примусово тягнуть, хтось втупу порушує закон не виконуючи свій конституційний обовʼязок. Дискусія про терміни обережно виходить в паблік від військових. Вона ведеться всередині армії, але цивільним пофігу, вони не служать, а воює нехай той Петро. Нові контракти зʼявилися, в них терміни, мобілізовані мають вибір чекати на демобілізацію. Контрактники, що підписали контракти під час дії воєнного стану, можуть вимагати звільнення і мають його отримати, але без відстрочки. У той же час, росія готує мобілізацію, і армії потрібні люди, аби втримати фронт. Це в майбутньому, можливо, будуть технології, які триматимуть посадку і квадрати землі, руїни Констахи замість людини. Зараз технології бережуть її життя, але повністю не заміняють. А багато хто хоче піти з армії, і багато не хоче туди йти. Питання до вас, мої любі читачі. Я особисто розумію, що до нинішньої комбінації призвели роки забивання болта на питання мобілізації, термінів для військових і тому подібне. Ми зайшли у війну на виснаження, і вона неможлива без примусу, на жаль, ми маємо взяти волю в кулак і пахати. Війна краде наш час, вона залишає позаду життя і мрії, вона вбиває. Кожен з військових приносить у жертву своє життя навіть якщо він живий. Так от, питання: що робити, якщо на наше місце ніхто не хоче, ми на ньому частково бути не хочемо теж (не всі, хтось хоче звісно, хтось обрав цю карʼєру), а країну треба зберегти. Уявіть складність питання? Уявіть чи можуть військові та цивільні знайти тут компроміс? І в чому цей компроміс? Пишіть коменти.