👩‍⚖️🇪🇺

Суд ЄС: доступ до даних акціонерів має бути пропорційним

Суд ЄС поставив ще одну важливу межу між корпоративною прозорістю та публічністю персональних даних.

📇 3 вересня 2026 року CJEU виніс рішення у справі C-798/24 Jautiva, пов’язаній із латвійським реєстром акціонерів. Суд дійшов висновку, що право ЄС не вимагає публічно розкривати інформацію про всіх акціонерів акціонерних товариств, включно з міноритарними.

🔓

Більше того, GDPR не допускає необмеженого онлайн-доступу до персональних даних таких акціонерів, якщо отримання інформації не поставлене хоча б у певні рамки — наприклад, необхідність довести законний інтерес.🇱🇻

Справа виникла в Латвії. 17 міноритарних акціонерів оскаржили правила, за якими інформація про акціонерів публічних компаній була доступна онлайн.⚠️

Йшлося не лише про ім’я. Для фізичних осіб у реєстрі могли бути доступні ідентифікаційні дані, дата народження або номер документа, адреса, email, клас і кількість акцій, їх номінальна вартість та кількість голосів. Причому інформацію можна було масово завантажувати навіть анонімному користувачу. Латвія обґрунтовувала таку відкритість цілком зрозумілими цілями: прозорістю бізнес-середовища, протидією відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, а також забезпеченням виконання санкцій. Але CJEU нагадав про принцип пропорційності: легітимна мета сама по собі не дає державі права розкривати необмежений обсяг персональних даних усім охочим.

📝

Суд окремо зазначив, що Директива 2017/1132 не вимагає публічного розкриття інформації про всіх акціонерів. Зокрема, звичайний міноритарний акціонер не прирівнюється автоматично до особи, яка бере участь в управлінні, нагляді чи контролі за компанією.❗️

Що стосується AML, фінансування тероризму та санкцій, Суд визнав ці цілі суспільно важливими. Але й тут повністю відкритий доступ до даних усіх акціонерів не є обов’язковим.

🔗

Якщо тієї самої мети можна досягти менш intrusive способом, саме його і слід використовувати. Наприклад, обмежити доступ особами, які можуть довести законний інтерес, або звузити розкриття інформації до конкретних категорій осіб, щодо яких існує реальна потреба в такому доступі.

🔎

Особливо показовим для Суду стало те, що оприлюднені дані дозволяють скласти профіль майнового стану людини, її інвестицій та економічних інтересів. А після публікації в інтернеті інформацію можна не лише переглядати, а й зберігати, копіювати та поширювати далі. Це продовження лінії CJEU, започаткованої рішенням 2022 року щодо публічного доступу до інформації про бенефіціарних власників.☝️

Для власників компаній це важливий сигнал: європейське право поступово рухається від моделі розкрити все всім до більш точного питання — кому, навіщо і в якому обсязі дійсно потрібна конкретна інформація.