🏦📨

Як довести банку реальність бізнесу: документи та сабстенс?

Відкриття та подальше обслуговування корпоративного банківського рахунку давно перестало бути суто технічною процедурою. Якщо раніше для відкриття рахунку іноземній компанії у багатьох випадках було достатньо надати типовий комплект корпоративних документів та стандартну інформацію про бенефіціарного власника, сьогодні банки значно глибше аналізують сам бізнес: чим фактично займається компанія, хто виконує роботу, звідки надходять кошти та чи відповідають заявлена діяльність і фінансові потоки реальному економічному змісту.

📬

Саме в цьому контексті особливого значення набуває поняття «сабстенс» (substance), тобто реальної економічної присутності та фактичного змісту діяльності компанії. При цьому необхідно розмежовувати податковий та банківський сабстенс.

🔗

У податковому аспекті питання економічної присутності часто пов'язане з визначенням податкового резидентства, застосуванням конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, правилами контрольованих іноземних компаній, трансфертним ціноутворенням та іншими питаннями міжнародного оподаткування. Для банків логіка дещо інша. У межах KYC та AML-процедур фінансові установи передусім мають зрозуміти:📌  якою є реальна діяльність клієнта;📌 навіщо компанії потрібен рахунок;📌 звідки надходитимуть кошти;📌 кому та за що компанія здійснюватиме платежі;📌 чи відповідає прогнозований оборот характеру та масштабу бізнесу;📌 чи має заявлена структура економічний сенс. Наприклад, якщо компанія декларує консалтингову діяльність із прогнозованим оборотом, приміром, у 500 000 EUR, але при цьому не має працівників/зовнішніх консультантів, укладених договорів із клієнтами чи інших операційних витрат, банк, найімовірніше, попросить додатково пояснити, хто фактично надає послуги, де відбувається управління бізнесом і за рахунок яких ресурсів генерується заявлений дохід. Разом з тим, для невеликої холдингової компанії відсутність штату з десяти працівників сама по собі не є проблемою. Її функція може полягати виключно у володінні корпоративними правами, отриманні дивідендів та здійсненні інвестицій. Таким чином, ключовим є не відповідність певному універсальному набору критеріїв, а те, чи відповідає рівень сабстенс характеру та масштабу конкретного бізнесу.Які документи підтверджують реальну діяльність компанії?❗️

Одразу зазначимо, що універсального переліку документів не існує. Банк аналізує компанію комплексно, виходячи з конкретного кейсу, тому обсяг запитуваної інформації залежить від юрисдикції, виду діяльності, структури власності, обороту, контрагентів та ризик-профілю клієнта.

📝

Разом з тим на практиці такі документи можна умовно поділити на декілька основних категорій.➖

Корпоративні документи➖

Договори з клієнтами та постачальниками➖

Інвойси та підтвердження виконання договорів➖

Офіс і наймані працівники➖

Фінансова звітність та податки як доказ substance➖

Source of Funds та Source of Wealth🤓

Також у повній нашій статті ми розповіли про типові ситуації, які викликають у банку додаткові питання,  а також як підготувати компанію до банківського KYC?☝️

Якщо Ви плануєте відкриття корпоративного рахунку або проходите повторний KYC, наша команда може попередньо проаналізувати структуру бізнесу, визначити потенційні комплаєнс-ризики та підготувати компанію до комунікації з банком.

🔎

Стаття: https://azolalegal.com/blog/yak-dovesty-banku-realnist-biznesu-dokumenty-ta-sabstens/