#підсумки_рокуІ як феномен, і як напрямок, і навіть як жанр — горрор завжди був приречений на перехідний час, немов усталених меж для нього існувати не може. Крізь нього завжди був прокладений немов водорозділ: або замовні одноденки з прицілом на тренд, або експеримент за експериментом поза будь-яким нормативом.У 2025 році, незважаючи на ці коливання, все ж таки вийшло декілька цінних робіт. І вони немов переплетені кількома головними проблемами. Загублені діти — або ті, кого ніяк не вдається знайти. Така коротка, але водночас така неподоланна дистанція між ново- та мертвонародженим. Образ дому — але вже не як місця затишку, а як одиночного ув’язнення. Наша спільна спроба злитися з Іншим, не залишивши йому власного місця, що протікає різними каналами: технічними — з брязкотом; вербальними — з усією можливою тишею; насильством — аж до перелому кісток. Загалом це все — той самий світ, травмований нашою відсутністю.◾️Нова робота Анварі, французький тілесний кошмар без загравань, самотність у валійському лісі з пристроєм звукозапису та інше — у нашому великому матеріалі про горрор минулого року за посиланням.