Народження — це основна умова можливості смерті. Вони завжди нескінченно далеко, знаходячись при цьому безпосередньо близько одне від одного. Край народження — смерть, а край смерті — народження. Народження ми вже відзначили. Тепер черга смерті. Це було б патетично й вульгарно, якби йшлось про будь-кого іншого, крім Фассбіндера: остання картина як останній штрих до геніального твору розміром із життя. Проте очевидно — Райнер Вернер й близько не переймався такими дурницями, як «прижиттєвий памʼятник самому собі», — він просто хотів відпочити. Це пустощі, фільм-дурниця:Кіберпанкова ФРН майбутнього, Фассбіндер — поліцейський у леопардовому костюмі, що розслідує справу «Синьої пантери», має пістолет з леопардовим руківʼям та катається на білому мерседесі з леопардовим салоном. Поліцейські з макіяжем займаються терапією громадян, а на самого слідчого часом нападають невідомі мускулисті мужики в масках, колготках у клітинку та облягаючих сукнях, від яких йому вдається відбитись завдяки своєму помічнику. Є ще радикальна група Крисмопомпас й секретний 31-й поверх концерну, шеф у мініатюрному екрані портативного відеотелефону, купа коміксів й атмосферна електронна музика. Здавалося б — ідеальні компоненти на кіно-вінегрет. Що може піти не так?