Микола Сеньковський народився 1893 року в містечку Пирятині на Полтавщині. Він здобув хорошу освіту і престижну на той час військово-інженерну спеціальність «фотограмметрія».Після поразки українських визвольних змагань початку 1920-х років Сеньковський відмовляється від повернення на підрадянську Україну, натомість емігрує до Галичини й осідає у селі Жаб’є — тогочасній неофіційній столиці Гуцульщини. Саме тут він починає фотографувати не лише ландшафти, а й людські обличчя.Фотограф не обмежується студійними портретами місцевої інтелігенції чи міщан. Микола йде високо в гори, знімає в найвіддаленіших оседках (так гуцули називають гірські хутори й присадиби). Він уникав так званого колоніального погляду, притаманного багатьом європейським фотографам того часу, які бачили в корінних народах екзотичних дикунів. Це був ранній, але надзвичайно успішний приклад культурної дипломатії та національного брендингу.📷 :Подружжя Сеньковських — Микола і Євгенія — у власному помешканні. Друга половина 1930-х рр.